Центр сімейного права адвоката Голубничого
01024, м. Київ, Печерські Липки, провулок Виноградний, 1/11, офіс 46
(063) 489-29-09
(044) 240-15-51

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Поради адвоката

  • slide2
  • slide3
  • slide4
фото

Голубничий Олег Ігорович
Адвокат по сімейним спорам

Контакти

01024, Україна, м. Київ
провулок Виноградний, 1/11, офіс 46
Тел.: (063) 489-29-09
        (044) 240-15-51
e-mail: absolon2008@bigmir.net

Карта проїзду

map1
Визначення місця проживання дитини Сімейним кодексом України передбачено право батьків, як в шлюбі, так і після його розірвання, визначати з ким із них проживатиме дитина. Важливо зазначити, що дитині також надається право обирати з ким з батьків вона бажає проживати. Це право надається по досягненні нею чотирнадцяти років. Проте, якщо до досягнення дитиною десяти років її думку не враховують, то при досягненні нею даного віку, батьки за спільною згодою визначають її місце проживання з обов’язковим урахуванням думки дитини. Саме в даному віці, на думку законодавця, дитина вже усвідомлює свою прив’язаність до одного з батьків, та може самостійно визначитися зі своїми бажаннями.

Таким чином, у випадку проживання батьків дитини окремо, необхідно визначити з ким проживатиме далі дитина, адже це впливає на процеси стягнення аліментів, встановлення графіку зустрічей іншого з батьків з дитиною, можливість виїзду з дитиною за кордон на лікування чи відпочинок.

В більшості випадків, щодо місця проживання дитини батьки домовляються в усному порядку. На підтвердження домовленостей, їх можна закріпити в нотаріально завіреному договорі «утримання та виховання дитини», в якому батьки визначають місце проживання дитини, порядок її утримання (аліментні зобов’язання) та участь у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо (графік зустрічей з дитиною). Та до такого способу вирішення конфліктної ситуації звертаються дуже рідко, адже між батьками повинна існувати довіра, та воля обох до виконання умов даного договору. Інакше, це лише марна трата часу та грошей, яка неминуче призведе до судового порядку вирішення конфлікту.

Судовий порядок вирішення проблеми, рекомендації щодо написання позовної заяви та доказової бази
Отже, як зазначено в Сімейному кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При цьому, дане положення вказує на альтернативу, але не на послідовність дій. Це означає, що не має необхідності звертатися до органів опіки піклування перед тим як звертатися до суду.

Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами Позивачем (особа, яка звертається до суду з позовною заявою, тобто той з батьків, хто бажає, щоб з ним залишилася проживати дитина) до Відповідача (той з батьків, хто проживатиме окремо від дитини).

Також, важливо зазначити що до участі у розгляді даної категорії справ, у якості третьої особи долучаються органи опіки та піклування того району, де на час розгляду справи зареєстрована або ж фактично проживає дитина (докази на підтвердження фактичного місця проживання за вказаною адресою необхідно надати суду). Участь органів опіки та піклування у даній справі обумовлена в першу чергу інтересами дитини, та необхідністю проведення актів обстеження умов проживання як батька, так і матері, та дачі свого висновку щодо рекомендацій та доцільності визначення місця проживання дитини з одним з батьків. Висновок органів опіки долучається до матеріалів справи та не має для суду наперед встановленого значення. Суд, при винесенні рішення, в більшості випадків керується висновком органу опіки та піклування, проте може відступити від нього, а тому не варто занепадати духом, навіть якщо висновок суду проти Вас, адже суд оцінює усю сукупність доказів, та не забуває про прихильність дитини.

Також, участь органів опіки та піклування в даній категорії справ обумовлена тим, що на практиці трапляються випадки, коли суд бажає вислухати думку дитини аби визначити її побажання щодо проживання з одним із батьків, а тому, аби не травмувати психіку дитини, та уникнути тиску на неї, суд доручає органам опіки та піклування провести невимушену бесіду з дитиною в домашніх, або інших комфортних для неї умовах, та повідомити суд про результати даної бесіди.

При визначенні місця проживання дитини враховуються всі обставини, що мають істотне значення від шкідливих звичок обох батьків до умов проживання дитини в майбутньому та матеріального становища батьків. Сімейним законодавством визначено, що при вирішенні спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного із них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

Тому, з метою позитивного для Вас вирішення даного спору, в суді необхідно доводити наступні обставини:
  • відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків. Доказами на підтвердження даних обставин в першу чергу можуть виступати покази свідків, але даний вид доказів сам по собі може не мати стовідсоткового ефекту для доведення даної обставини. Тому, рекомендую надати в підтвердження відповідальності ставлення до своїх обов’язків характеристики з місця проживання, характеристики з місця навчання дитини, з лікарні, де буде зазначено що той з батьків, хто бажає, щоб дитина проживала з ним, піклується про дитину, відвідує з дитиною місце навчання, батьківські збори, приймає участь в житті школи, а також піклується про стан здоров’я дитини, а також документи, які можуть підтверджувати відсутність заборгованості по виплаті аліментів. Хоча сама по собі наявність аліментних зобов’язань негативно впливає на судовий процес, пояснення буде наведено далі;
  • стан здоров’я як батьків, так і дитини. Дані обставини відіграють значну роль у вирішенні питання про місце проживання дитини, оскільки, якщо той з батьків, хто бажає, щоб дитина проживала із ним, має важку хворобу, яка може передатися дитині повітряно-крапельним або іншим шляхом, і інша сторона надасть докази про це, то, звичайно, дитину йому не передадуть. Також, у випадку, якщо дитина має якусь хворобу, а інший з батьків, з будь-яких причин, не має можливості забезпечити їй належне медичне обслуговування, то, відповідно, дитину передадуть іншому з батьків. З метою підтвердження того чи іншого стану здоров’я як дитини так і батьків, суду можуть надаватися медичні довідки, висновки лікарів, результати аналізів, історії хвороби та рекомендації лікарів щодо процедур лікування в Україні чи за кордоном;
  • матеріальне становище батьків. Особливо важливими для суду у вирішенні питання про встановлення місця проживання дитини є можливість батьків забезпечити потреби дитини саме в матеріальному плані, а також наступна обставина – можливість забезпечення належних житлових умов. Оскільки, в наш час саме матеріальний стан батьків впливає на можливість забезпечувати як фізичний так і культурний розвиток дитини, що призведе до відчуття себе повноцінним членом суспільства, та дозволить розвивати спортивні чи художні здібності дитини, і сприятиме можливості забезпечення якісного медичного обслуговування. Тому, рекомендую усіма можливими способами підтвердити суду можливість належним чином матеріально забезпечувати дитину. Доказами на підтвердження матеріального становища можуть виступити довідки про доходи, довідки про надання утримання від родичів і т.д. і т.п.; 
  • можливість забезпечення належних житлових умов. Обов’язковою умовою проведення судової процедури визначення місця проживання дитини, як вже було зазначено раніше, є проведення органами опіки та піклування обстеження умов майбутнього проживання дитини. Органи опіки та піклування проводять дане обстеження за місцем проживання як матері, так і батька, та по завершенню обстеження складають акти. Дані акти долучаються до матеріалів справи, а органи опіки та піклування керуючись даними актами, та особистим спілкуванням з дитиною дає висновок про доцільність проживання з одним із батьків. Проте суд, окрім вищезазначеного бере до уваги, ще й належність на праві власності житла, особливо того, в якому буде проживати дитина. А тому той з батьків, хто має на праві власності квартиру, буде мати перевагу перед, тим, хто її наприклад орендує. Також, той хто проживає та зареєстрований лише один в даній квартирі, буде мати перевагу, перед тим, хто, наприклад, проживає з батьками або ж рідними;
  • сімейний стан батьків. Дана обставина відіграє важливу але не вирішальну роль, адже якщо, наприклад, батько, який є єдиною дитиною в сім’ї, має батьків похилого віку, які потребують його догляду, а також після розлучення з матір’ю має нову сім’ю та дітей, то суд буде доволі критично ставитися до його вимоги про визначення місця проживання дитини з ним. Це лише один з численних прикладів, проте слід мати на увазі, що дані обставини відіграють важливу роль у вирішенні спору;
  • інші обставини. До них можна віднести будь-які обставини, зокрема ті ж шкідливі звички, графіки роботи, професія і т.д.
Також, хочу ще раз наголосити на тому, що необхідно приділити особливу увагу особистій прихильності дитини до батьків, адже на практиці траплялось, що дана прихильність мала вирішальне значення для суду.

Як вже було зазначено, наявність аліментних зобов’язань, особливо визначених за рішенням суду, негативно сприймається суддями (це стосується лише тих ситуацій, коли з позовною заявою про визначення місця проживання дитини звертається платник аліментів), і як показує практика, деякі судді можуть навіть не приймати позови у зв’язку з цим. Це пов’язано насамперед з тим, що стягнення аліментів, з того з батьків, хто проживає окремо від дитини автоматично означає визнання ним факту необхідності проживання дитини зі стягувачем аліментів. Адже, аліментними зобов’язаннями хоч і розпоряджається сам стягував аліментів, проте аліментні платежі є цільовими, та повинні витрачатися тільки на дитину, а їх стягнення відбувається лише в інтересах дитини. Тому якщо дитина буде проживати з платником аліментів, то який сенс взагалі у сплаті цих аліментів.

Окрім того, важливо знати, що при формуванні позовних вимог, можливо визначити два типи майбутнього можливого проживання дитини з Позивачем:
  • за місцем проживання Позивача;
  • за конкретною адресою.
Конкретної вимоги щодо того, який з цих двох видів необхідно обирати, законодавством не встановлено, проте як свідчить практика, а ні Відповідачі, а ні судді не погоджуються на перший, так як це не конкретна адреса, що дає можливість для маніпуляцій, наприклад, мати може проживати з дитиною де завгодно, і батько не зможе приймати жодної участі у вихованні дитини. Проте, ми маємо практику, де суди обирали перший варіант.

Важливо звернути увагу на те, що Сімейним кодексом України передбачено, що суд не може передати дитину тому з батьків, хто зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, або своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини. Це доволі неконкретна норма, адже під неї можна підписати навіть розпиття алкогольних, слабоалкогольних напоїв в компанії друзів, а також нецензурні вирази, чи анекдоти, які могла почути чи побачити дитина. А тому слід бути досить обачним.

Звичайно все вищезазначене не слід розцінювати як вимоги до позовної заяви чи взагалі судового процесу, так як відсутність хоча б однієї з вищезазначених підстав не означає відсутність у Вас права звертатися до суду, або ж Ваш автоматичний програш справи, так як і наявність усіх можливих з вище перелічених доказів на підтвердження Вашої позиції не означає стовідсотковий виграш. Суд оцінює усі наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, а тому усе вищезазначене – це лише рекомендації, виконання яких підвищить ймовірність вирішення справи на Вашу користь, проте зовсім не гарантує виграш.

Рекомендації для Відповідача у даній справі
Відповідач у даній справі може обрати дві тактики, з умовними назвами:
  • захист – дану тактику зазвичай обирають особи, з якими вже проживає дитина (тільки для них вона і ефективна), та вони просто подають до суду заперечення, та необхідні докази, які спростовують позицію Позивача;
  • напад – дану тактику обирають особи, які могли бути потенційними Позивачами у даній справі, але їх випередили, а тому необхідно звертатися до суду із зустрічним позовом, та доводити при цьому необхідність встановлення місця проживання дитини з Вами. Подання зустрічного позову відбувається до того ж суду, до якого вже подано первісний позов, та до того ж судді, та буде означати об’єднання двох даних позовних вимог в одне провадження. Звернення до суду із зустрічним означає, що Ви будете виступати в якості Позивача за зустрічним позовом, а тому можете використовувати усі вищеописані рекомендації.
Встановлення підсудності справи, тобто визначення в якому саме суді першої інстанції буде розглядатись справа. Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України в даному випадку застосовуються загальні правила підсудності, тобто позови, про визначення місця проживання дитини пред’являються за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача. Проте, якщо разом з вимогами про встановлення місця проживання дитини, в одному позові заявити, ще й позовні вимоги про стягнення аліментів, то в даному випадку будуть застосовані правила підсудності за вибором Позивача, що означатиме можливість подання позову як за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача, так і Позивача.

Як вже було зазначено, зустрічні позови позовні заяви подаються у той же суд, до того ж судді, що й первісні позовні заяви, та об’єднуються в одне провадження разом з первісними позовними вимогами.

Судовий збір
Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір». Судовий збір сплачується за подання позовної заяви.

Відповідно до зазначеного закону, а саме підпункту 2 п. 1 ч. 2 ст. 4, необхідно сплачувати суму судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру.

Подання позовної заяви до суду
В судах вказані час та дні, коли можна подати позовну заяву або інші процесуальні документи до канцелярії суду. Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які Ви надсилаєте та поштовим повідомленням.

Після отримання позовної заяви судом, вона реєструється. Під час подачі необхідно мати екземпляр самої позовної заяви, яку Ви можете залишити у себе, та на якій, відповідно, ставиться відмітка суду про прийняття від Вас пакету документів. Дана дія не є необхідною, але це гарантія для Вас, що подані документи не будуть втрачені.

Таким чином, після подачі позовної заяви, пакети документів формуються у справу, яка автоматизованою системою розподілу призначається на суддю, який відкриває провадження. Вам повинна надійти судова повістка про призначення справи до розгляду. Оскільки бувають моменти, коли судові повістки приходять невчасно або взагалі не надходять, потрібно їхати до суду та перевіряти стан справи.

Отримання рішення у справі
Після оголошення рішення у справі про визначення місця проживання дитини, Ви можете отримати його копію, але виконання рішення може відбутися лише через 10 днів, а саме з моменту набрання рішенням законної сили.

Окрім того, хочу звернути Вашу увагу на одну особливу обставину. Виграш у даній справі зовсім не означає, що Вам буде передана дитина. Дане рішення не носить зобов’язального характеру (як наприклад рішення про стягнення аліментів, чи стягнення заборгованості), та не підлягає виконанню в органах Державної виконавчої служби України. А тому, у випадку знаходження дитини у Відповідача, який не бажає в добровільному порядку повертати дитину, Вам необхідно буде звертатися в іншому провадження з позовною заявою «про витребування дитини». Єдиним можливим та беззаперечним доказом у даній справі для Вас буде рішення суду «про визначення місця проживання дитини» з Вами. Аби уникнути цього, дві дані позовні вимоги можливо об’єднати і в одній позовній заяві.

Як Ви самі зрозуміли з усього вищезазначеного, даний процес є одним із найскладніших сімейних спорів, складніше може бути лише усиновлення чи позбавлення батьківських прав, а тому не варто і казати про необхідність залучення до участі до даного процесу досвідченого адвоката, який надасть Вам кваліфіковану допомогу.

З повагою,
Адвокат Голубничий Олег Ігорович