Центр сімейного права адвоката Голубничого
01024, м. Київ, Печерські Липки, провулок Виноградний, 1/11, офіс 46
(063) 489-29-09
(044) 240-15-51

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Поради адвоката

  • slide2
  • slide3
  • slide4
фото

Голубничий Олег Ігорович
Адвокат по сімейним спорам

Контакти

01024, Україна, м. Київ
провулок Виноградний, 1/11, офіс 46
Тел.: (063) 489-29-09
        (044) 240-15-51
e-mail: absolon2008@bigmir.net

Карта проїзду

map1
Встановлення графіку зустрічей Сімейним кодексом України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Але, на жаль, дана норма у більшості випадків стосується лише тих сімей, де батько та мати проживають разом з дитиною. Адже, з тих чи інших причин, після розлучення, той з батьків, хто проживає окремо від дитини або ж самостійно не бажає брати участь у вихованні дитини, або ж йому чинять перешкоди у здійсненні своїх батьківських прав, навіть, не зважаючи на те, що в Сімейному кодексі України зазначено, що той з батьків, хто проживає окремо від дитини зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею, а той з батьків, з ким проживає дитини не має права перешкоджати іншому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні.

Тому, у випадку, якщо не виконуються вимоги сімейного законодавства України, дану конфлікту ситуацію можна вирішити як мирним шляхом, так і в примусовому порядку.

Мирним шляхом дане питання вирішити можливо шляхом мирних переговорів та досягнення домовленостей. На підтвердження даних домовленостей можна укласти нотаріально завірений договір «утримання та виховання дитини», в якому батьки можуть визначити не тільки участь у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо (тобто встановити графік зустрічей з дитиною), але і встановити місце проживання дитини та порядок її утримання. Проте, вирішення конфліктної ситуації даним шляхом на практиці зустрічається дуже рідко, адже батьки з різних причин не можуть спільно вирішити долю дитини та домовитися по таких трьох складних питаннях в мирному порядку, а тому звертаються до примусових способів вирішення даного питання.

Вирішення питання органом опіки та піклування
У випадку, коли, наприклад, дитина проживає з матір’ю, а батько не має можливості брати участь у її вихованні, та мирним шляхом домовитися щодо графіку зустрічей з дитиною неможливо, то він може звернутися із заявою до органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування, на підставі положень Сімейного кодексу України та керуючись своєю власною інструкцією визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею батька.

Орган опіки та піклування вивчає умови життя батьків, їхнє ставлення до дитини, а також ставлення дитини до них, інші обставини, та на засіданні комісії приймає рішення, яким рекомендує певні години для зустрічей батька з дитиною. Дане рішення, на думку органу опіки є аргументованим, оскільки до уваги беруться умови життя дитини, відвідування ними шкільних та дошкільних закладів, участь у гуртках, спортивні секції, стан здоров’я батьків і дитини, графік роботи батьків, та інше. Проте, при винесенні даного рішення орган опіки та піклування не враховує інтереси батька, та його бажання приймати більшу участь у вихованні дитини.

Хочу звернути Вашу увагу, що хоча в Сімейному кодексі України і закріплено положення про обов’язковість виконання рішень органів опіки та піклування, проте а ні органи Державної виконавчої служби України, а ні правоохоронні органи не мають права примусити виконувати дане рішення того з батьків, з ким проживає дитина. Дане рішення не має такої ж юридичної сили як і рішення суду, а тому не підлягає виконанню. Відповідно, наступним кроком, після звернення до органів опіки, буде звернення до суду. Та суди теж далеко не завжди беруть до уваги графік зустрічей з дитиною, встановлений рішенням органу опіки, та в більшості випадків відступають від нього.

Судовий порядок вирішення проблеми, рекомендації щодо написання позовної заяви та доказової бази
Отже, як Вам стало зрозуміло з вищезазначеного, єдиний можливий спосіб зобов’язати, наприклад, мати, з якою проживає дитина, надавати батьку можливість приймати участь у вихованні дитини – це отримати рішення суду, яке є обов’язковим для виконання на всій території України.

Хочу звернути Вашу увагу, що звернення чи до органів опіки чи до суду – альтернатива, але не на послідовність дій. Це означає, що не має необхідності звертатися до органів опіки піклування перед тим як звертатися до суду, так як до участі у розгляді даної категорії справ, у якості третьої особи долучаються органи опіки та піклування того району, де на час розгляду справи зареєстрована або ж фактично проживає дитина (докази на підтвердження фактичного місця проживання дитини за вказаною адресою необхідно надати суду – зазвичай це адреса Відповідача). Участь органів опіки та піклування у даній справі обумовлена в першу чергу інтересами дитини, та необхідністю проведення актів обстеження умов проживання того з батьків, хто проживає окремо від дитини, та бажає зустрічатися з дитиною за своїм місцем проживання.

Окрім того, органи опіки надають свої рекомендації щодо підтримання позовних вимог Позивача, або ж визнання даних вимог необґрунтованими, та визначення іншого графіку зустрічей. Суд, при винесенні рішення, враховує позицію органу опіки та піклування, проте не приймає її за належне, та не керується нею.

Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами Позивачем (особа, яка звертається до суду з позовною заявою, тобто той з батьків, хто проживає окремо та бажає приймати участь у вихованні дитини) до Відповідача (той з батьків, хто проживає з дитиною).

В Сімейному кодексі України встановлено, що під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного із них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення. Щодо більш детального опису даних умов, які беруться до уваги судом Вам варто звернутися до написаних раніше статей, зокрема статті із назвою «Визначення місця проживання дитини».

Сімейним кодексом України встановлено, що в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю інших осіб. Проте, звертаю Вашу увагу на те, що встановлювати графік зустрічей можливо або в присутності того з батьків (опікуна, піклувальника), хто проживає разом з дитиною, або ж без його присутності, наприклад, за місцем проживання Позивача чи в будь-якому іншому місці (необхідність зустрічі в цьому місці варто аргументувати належними та допустимими доказами). В більшості випадків, відсутність чи присутність при зустрічі з дитиною того з батьків, хто проживає з дитиною, обумовлена віком дитини. Адже, зовсім маленьку дитину не варто на тривалий час розлучати з матір’ю, тому, навіть якщо Ви, як батько, будете звертатися до суду з метою встановлення графіку зустрічей з дитиною років до 3-5 без присутності матері, Ваші шанси на виграш мізерні.

Також, у випадку, коли, наприклад, мати не може бути присутня при зустрічах батька з дитиною, суд може визнати необхідною присутність при зустрічах когось з близьких родичів матері (бабусю, дідуся).  

У випадку, якщо Ви звертаєтеся з первісними позовними вимогами до суду, де зазначаєте, що місце зустрічей з дитиною буде за адресою Відповідача, то в такому випадку немає необхідності органам опіки проводити обстеження умов Вашого проживання, оскільки дитина буде постійно знаходитися з тим з батьків, з ким і проживає.

Після наведення практичних рекомендацій щодо реалізації судової процедури встановлення графіку зустрічей з дитиною, зверну Вашу увагу на врегулювання даного питання Сімейним кодексом України. Зокрема зазначено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Періодичність чи систематичність побачень одного з батьків з дитиною заклечається в тому, що суд визначає порядок зустрічей з дитиною, наприклад, два або три рази у тиждень у певні години.

Можливість спільного відпочинку, на практиці, застосовується незалежно від визначених годин та днів зустрічей одного з батьків з дитиною, та зазвичай відбуваються без присутності іншого з батьків, лише на території України (за наявності нотаріально посвідченого дозволу – за кордоном), і, зазвичай становить один-два тижні в літній або ж зимовий час, саме під час канікул.

Таким чином, сімейне законодавство України врегульовує можливість більш значної участі у вихованні дитини та, взагалі у її житті того з батьків, хто проживає окремо від неї, а практична реалізація судової процедури усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення графіку зустрічей із нею надасть безперешкодний доступ до дитини.

Варто зазначити що як такої доказової бази у даному судовому процесі не існує, адже необхідно доводити лише можливість як батьків, так і дитини зустрічатися у години та дні, які вказані у позовній заяві, та те, що дані зустрічі відповідатимуть нормам комфорту для дитини відповідного віку, та жодним чином не вплинуть на її моральне чи психологічне здоров’я. З метою встановлення даних обставин суд самостійно може витребувати від Вас певні докази, а також запросити певних свідків. Також, у випадку заявлення Вами позовних вимог про можливість спільного відпочинку, особливо за кордон, важливо буде надати докази Вашої фінансової спроможності на проведення таких подорожей, а також необхідність їх здійснення (висновки або рекомендації лікарів, тощо)  

Окрім того, суд враховує думку органу опіки та піклування, якщо вона відповідає дійсним обставинам справи, а тому Вам необхідно обов’язково враховувати дану обставину при побудові тактики ведення судового процесу.

Також, варто звернути увагу, що якщо між батьками збереглися доволі теплі стосунки, то у випадку встановлення Вам конкретних днів та годин для зустрічей з дитиною – це не означає обов’язковість їх виконання, адже виконувати рішення можливо і за домовленістю між батьками самостійно змінюючи години, так як за даною процедурою відсутній будь-який контроль.

Рекомендації для Відповідача у даній справі
Відповідач у даній справі може обрати дві тактики, з умовними назвами:
  • захист – дану тактику зазвичай обирають у випадку, якщо заявлені вимоги Позивача частково влаштовують Відповідача, та вони просто подають до суду заперечення, та необхідні докази, які спростовують, або ж коректують позицію Позивача.
  • напад – дану тактику обирають у випадку, якщо заявлені години та дні зустрічей з дитиною жодним чином не влаштовують того з батьків з ким проживає дитина, та при цьому заявляється зустрічна позовна заява з власними позовними вимогами про час та місце зустрічей з дитиною. Подання зустрічного позову відбувається до того ж суду, до якого вже подано первісний позов, та до того ж судді, та буде означати об’єднання двох даних позовних заяв в одне провадження. Звернення до суду із зустрічним означає, що Ви будете виступати в якості Позивача за зустрічним позовом, а тому можете використовувати усі вищеописані рекомендації.
Встановлення підсудності справи, тобто визначення в якому саме суді першої інстанції буде розглядатись справа. Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України в даному випадку застосовуються загальні правила підсудності, тобто позови, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення графіку зустрічей пред’являються за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування Відповідача.

Як вже було зазначено, зустрічні позови позовні заяви подаються у той же суд, до того ж судді, що й первісні позовні заяви, та об’єднуються в одне провадження разом з первісними позовними вимогами.

Судовий збір
Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір». Судовий збір сплачується за подання позовної заяви.

Відповідно до зазначеного закону, а саме підпункту 2 п. 1 ч. 2 ст. 4, необхідно сплачувати суму судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру.

Подання позовної заяви до суду
В судах вказані час та дні, коли можна подати позовну заяву або інші процесуальні документи до канцелярії суду. Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які Ви надсилаєте та поштовим повідомленням.

Після отримання позовної заяви судом, вона реєструється. Під час подачі необхідно мати екземпляр самої позовної заяви, яку Ви можете залишити у себе, та на якій, відповідно, ставиться відмітка суду про прийняття від Вас пакету документів. Дана дія не є необхідною, але це гарантія для Вас, що подані документи не будуть втрачені.

Таким чином, після подачі позовної заяви, пакети документів формуються у справу, яка автоматизованою системою розподілу призначається на суддю, який відкриває провадження. Вам повинна надійти судова повістка про призначення справи до розгляду. Оскільки бувають моменти, коли судові повістки приходять невчасно або взагалі не надходять, потрібно їхати до суду та перевіряти стан справи.

Отримання рішення по справі
Після оголошення рішення у справі про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення графіку зустрічей, Ви можете отримати його копію, але виконання рішення може відбутися лише через 10 днів, а саме з моменту набрання рішенням законної сили.

Примусове виконання даного судового рішення відбувається через органи Державної виконавчої служби України, а тому в особливо «безнадійних» випадках для отримання дитини Вам необхідно буде навідуватися до матері з державним виконавцем.

Необхідність супроводження адвокатом даної процедури є рекомендованою, проте не нагально необхідною. Досвід адвоката у веденні даної категорії справ буде корисним, особливо при необхідності швидкої та адекватної реакції на зміну обставин справи, а також кваліфікованої допомоги при зборі доказової бази.

З повагою,
Адвокат Голубничий Олег Ігорович