Процедура усиновлення дитини в Україні

Процедура усиновлення в Україні включає в себе значну кількість етапів, які необхідно пройти, можливо навіть «подолати», перш ніж Вам вдасться досягти заповітної мрії про «повну» сім’ю і усиновити дитину.

У даній статті ми розглянемо практичні рекомендації з усиновлення для громадян України. З причини значного обсягу інформації, матеріал з приводу усиновлення українських дітей іноземцями будуть надані в окремій статті.

Отже, що потрібно для усиновлення дитини? Які документи потрібні? Куди звертатися? Скільки за часом займає процедура усиновлення? У цій статті я спробую дати відповіді на всі ці питання, а також надати практичні рекомендації по роботі з органами, які беруть безпосередню участь в процедурі усиновлення.

Ми не будемо розглядати, так звані, «ідеальні» ситуації, передбачені законодавством, коли сім’ї стоять в черзі, щоб усиновити дитину, так як в реальності все набагато простіше. У 95% випадків, робота з усиновлення дитини починається тоді, коли майбутні батьки вже визначилися з тим, що будуть всиновлювати саме одну конкретну дитину.

Незважаючи на це, перед тим, як починати роботу з усиновлення дитини, необхідно розуміти, чи відповідаєте Ви і дитина критеріям (вимогам), передбаченим ст. 208, 211, 212 Сімейного кодексу України (ці статті вказують на перелік людей, які можуть бути усиновлювачами, які можуть бути усиновлені, а також тих, хто не може усиновити дитину). Якщо Ви відповідаєте їм, то все в порядку, Ви можете переходити до процедури усиновлення. Якщо ж ні, то необхідно провести певну роботу для відповідності критеріям, якщо це можливо.

Отримання статусу кандидата в усиновлювачі

Далі, щоб усиновити дитину необхідно стати на облік кандидатів в усиновлювачі. Для цього необхідно звернутися в службу у справах дітей, за місцем Вашого проживання, з письмовою заявою. Важливо звернути увагу, що законодавець не вимагає, щоб це було саме місце Вашої реєстрації, до того ж, в списку документів, які додаються до цієї заяви, відсутній документ, що підтверджує місце реєстрації (крім паспорта).

До письмової заяви необхідно додати такі документи (список вичерпний, вимагати від Вас інші документи, не передбачені списком, службі заборонено законом):

  • копію паспорта або іншого документа, що посвідчують особу;
  • довідка про заробітну плату за період останніх шести місяців, або копія декларації (завірена органами ДФС) про доходи за попередній календарний рік;
  • копію свідоцтва про шлюб (якщо заявники прибувають в шлюбі);
  • медичний висновок про стан здоров’я заявника (складається відповідно до форми, передбаченої Порядком провадження діяльності з усиновлення, а також здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, який затверджений Постановою Кабінету міністрів України № 905 від 08.10.2008 року);
  • нотаріально завірена письмова згода другого з подружжя на усиновлення (в разі, якщо усиновлювачем буде тільки один з подружжя);
  • довідка про відсутність судимості;
  • копія документа, що підтверджує наявність права власності (або права користування) житловим приміщенням.

Протягом 10 робочих днів служба перевіряє документи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, проводить співбесіду з усиновителями (мотиви усиновлення, ставлення до дітей), а також перевіряє умови проживання усиновителів.

На даному етапі можу порекомендувати Вам попросити співробітника служби, який буде приймати від Вас документи, переглянути їх і перевірити на наявність недоліків, а також їх комплектність. Це не складе для нього особливих труднощів, проте допоможе Вам заощадити час і не дасть отримати негативне рішення служби.

За результатами розгляду поданих документів служба готує висновок. Якщо висновок позитивний, то заявників ставлять на облік кандидатів в усиновлювачі та вносять дані про них до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі, формується особова справа. Якщо висновок негативний, то Вам в аргументированном письмовому вигляді вкажуть на недоліки, які стали причиною негативного рішення служби. У такому випадку, якщо це можливо, недоліки потрібно буде усунути і звернеться до служби з новою заявою, до якої додати оновлений комплект документів з усуненими недоліками.

Отже, маючи позитивний висновок служби (його Вам видадуть на руки на офіційному бланку служби) Ви можете приступати безпосередньо до процедури усиновлення. Важливо запам’ятати, що таке позитивний висновок діє один рік. Якщо за цей період ви не усиновили дитину, то Ви можете звернутися в службу для продовження терміну дії висновку ще на один рік.

Ще раз зверну Вашу увагу, що ми розглядаємо ситуацію, коли люди, які бажають усиновити дитину, знають конкретну дитину, яку вони бажали б усиновити. У зв’язку з цим я не буду акцентувати Вашу увагу на двох важливих, але не потрібних в даному конкретному випадку етапах – інформуванні кандидатів в усиновлення про дітей, які можуть бути усиновлені, а також, про етап знайомства та встановлення контакту з дитиною. Більш детально ці етапи будуть розписані в статті про усиновлення для іноземців.

Підготовка документів для подачі в суд

Для того, щоб усиновити конкретну дитину, далі, необхідно звернеться із заявою про бажання усиновити дитину в службу у справах дітей за місцем проживання (місцем перебування) дитини. До цієї заяви немає необхідності прикладати будь-які документи, так як законодавець цього не вимагає, але, на практиці, в разі, якщо в службі у Вас запитають будь-які документи, то для прискорення процесу бажано їх надати.

Служба, на протязі 10 днів з’ясовує, чи згодна дитина на усиновлення (в разі якщо вік і рівень розвитку дитини дозволяє йому формувати і висловлювати свою особисту думку), чи відповідає усиновлення інтересам дитини, а також готує висновок про доцільність усиновлення.

Для підготовки такого висновку, служба взаємодіє з іншими органами і службами (в тому числі і тієї, в яку Вами подавалися документи для постановки Вас на облік кандидатів в усиновлювачі), а також установою, де проживає дитина. На практиці, на жаль, далеко не у всіх служб є доступ до загальної електронної бази, а також, можливість в онлайн режимі пересилати один одному документи і вести листування. В такому випадку, Вам варто уточнити яким чином Ви б могли посприяти службі, щоб прискорити процес, а не розтягувати його на незрозумілі терміни.

До того ж, на практиці, зазначених термінів в 10 днів служби в основному не дотримуються. По-перше, це пов’язано з величезною завантаженням служби і відсутністю достатньої кількості кадрів, по-друге, висновок про доцільність усиновлення виноситься на комісію із захисту прав дітей при органах опіки та піклування місцевих рад або адміністрацій, які збираються 1-2 рази на місяць.

Зазначене не відповідає іншій вимозі законодавства, яка вказує на те, що якщо усиновителі протягом одного місяця після подання заяви про усиновлення дитини не з’являться без поважних причин для отримання висновку про доцільність усиновлення, то вважається, що вони відмовилися від усиновлення. Тому, щоб уникнути такої ситуації, де Вам можуть повідомити про те, що Ви не були в службу більше місяця після подачі заяви і тому вважається таким, який відмовився від усиновлення, хоча при цьому сама служба винна в тому, що не надавала Вам довгий час висновок, то можу порекомендувати Вам постійно вести письмову переписку зі службою. Щотижня відправляйте їм запит (заява) про інформуванні Вас про хід розгляду Вашої заяви, а також про наявність висновку про доцільність усиновлення.

Далі, після отримання висновку про доцільність усиновлення, яке видається на фірмовому бланку з мокрою печаткою, у Вас є місяць для того, щоб звернеться із заявою про усиновлення до суду. Якщо протягом місяця Ви не звертався з такою заявою до суду, то вважається, що Ви відмовилися від усиновлення.

Заяву до суду подається в порядку окремого провадження (ст. 310-314 Цивільного процесуального кодексу України). Ця справа безспорна, в ній відсутні такі сторони як позивач і відповідач, а є тільки заявник (людина, яка бажає усиновити дитину) і зацікавлені особи (в більшості випадків це служба, яка надала висновок про доцільність усиновлення). Зазначена зацікавлена ​​особа надає суду оригінали всіх необхідних документів, які були вивчені ними в процесі надання висновку, тобто беруть участь в процесі на вашому боці. Також, вони надають інші документи, які від них вимагає суд.

Зазначена заява подається до суду за місцем проживання дитини. До заяви необхідно додати такі документи для усиновлення дитини:

  • копія свідоцтва про шлюб (у разі усиновлення дитини одним з подружжя необхідно додати нотаріально завірена письмова згода другого з подружжя);
  • медичний висновок про стан здоров’я;
  • довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копію декларації про доходи;
  • документ, що підтверджує право власності або право користування приміщенням;
  • висновок служби про доцільність усиновлення та інші документи, які вважаєте за необхідними для цього процесу.

Ви вже звернули увагу на те, що частина документів збігається з тим списком, який вже раніше подавався Вами в службу за місцем Вашого проживання для постановки Вас на облік кандидатів в усиновлювачі. Тому, якщо термін дії цих документів не закінчився і інформація, зазначена в них актуальна, то Вам немає необхідності збирати ці документи знову. Навіть якщо оригінали цих документів Ви віддали службі, Вам достатньо прикласти їх копії до заяви, а вже служба надасть оригінали.

Розгляд справи про усиновлення відбувається за обов’язкової участі заявника, служби, а також дитини, якщо вона за віком і рівнем розвитку усвідомлює факт усиновлення.

Заявник має право відмовитися від усиновлення на будь-якій стадії і в будь-який момент до винесення рішення про усиновлення. Після отримання рішення, відмовитися від усиновлення неможливо.

Усиновлення дитини від першого шлюбу дружини/чоловіка

Наостанок хочу трохи додати про порядок усиновлення дитини другим з подружжя. В Україні дуже нерідкі випадки, коли люди вже мають дітей від попередніх шлюбів. При цьому проживши певний час однією сім’єю, діти починають відноситься до цих людей як до своїх рідних (біологічних) батьків називаючи їх «мама» чи «тато».

В такому випадку, щоб усиновити дитину свого чоловіка необхідно, щоб біологічного батька позбавили батьківських прав, або ж, щоб він дав нотаріально завірена згода на усиновлення його дитини.

При проведенні цієї процедури виключаються етапи постановки на облік як дитину, так і батьків. Після позбавлення біологічного батька батьківських прав або ж отримання його нотаріального дозволу на усиновлення необхідно відразу переходити до етапу звернення в службу із заявою про усиновлення. Далі процедура абсолютно така ж, як була описана раніше.

Якщо Ви вважаєте, що у Вас вистачить сил, часу і терпіння впорається з цією процедурою самостійно, то дійте. Якщо ж ні, то Ви можете звернутися до мене, як до фахівця, який має достатній досвід і кваліфікацію в проведенні таких процедур, не один раз на практиці супроводжував процедуру усиновлення і допоможе Вам провести її швидко і правильно.

З повагою,
Адвокат Голубничий Олег Ігорович

Читайте також

Позбавлення батьківських прав

Позбавлення батьківських прав одна з найскладніших, як з емоційної, так і з процедурної точки зору, категорія справ. Оскільки, держава зацікавлена у забезпеченні інтересів ди...

Детальніше

Встановлення графіку зустрічей з дитиною

Сімейним кодексом України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Але, на жаль, дана норма у більшості випадків стосується лише тих сімей, де б...

Детальніше